23-25 вересня ц.р. в Кишиневі (Молдова) відбулися зустрічі Групи експертів Проекту «Змагання геополітичних проектів на пострадянському просторі: перспективи для держав Східного партнерства» (який підтриманий Програмою «Схід-Схід: Партнерство без Кордонів» Фонду Сорос-Молдова) із високопосадовими представниками молдовського істеблішменту та політикуму, робоча поїздка в Гагаузьку автономію Республіки Молдова (РМ), а також однойменний Міжнародний «круглий стіл».
Експерти Проекту зустрілися із керівником департаменту МЗС РМ Даніелою Куйба, керівником департаменту Міністерства економіки РМ Інґою Іонесій, політичним радником Місії ОБСЄ у РМ Ліндоном Алліном, спікером Парламенту РМ Ігорем Корманом, лідером Ґаґаузької автономії Молдови – башканом Ґаґауз-Єрі Міхаїлом Фурмузалом, віце-прем’єр-міністром РМ з питань реінтеграції Євгенієм Карповим. У ході Міжнародного «круглого столу» зі своїми доповідями виступали експерти від Інституту публічної політики (Кишинів, Молдова) Оазу Нантой та Аркадіє Барбарошіє, – Групи стратегічних та безпекових студій (Київ, Україна) Сергій Герасимчук, – Асоціації зовнішньої політики (Кишинів, Молдова) Віктор Кіріла та Раду Врабіє.
Ключовими питаннями, яких торкалися учасники зустрічей були наступні: геополітична конкуренція на пострадянському просторі; успіхи у політиці реформ; перспективи підписання Угоди про асоціації держав-учасниць Східного партнерства із Євросоюзом; вплив Придністровського конфлікту на політичну атмосферу в Молдові та регіоні, роль та можливості сторін формату «5+2» у врегулюванні згаданого конфлікту. Спільною стала оцінка низької інституційної спроможності держав Східного партнерства, їх уразливості в частині російського зовнішнього тиску (який пов’язаний зі спробами Москви недопустити подальшого зближення держав Східного партнерства та поглиблення їх політичної та економічної інтеграції із Євросоюзом). Учасники також підкреслили схожість змісту та способів застосування т.зв. «м’якої сили» (м’якого тиску) Російської Федерації на держави Східного партнерства.
Молдавські експерти також зазначали, що політизованою є позиція Придністров’я. Представник Тирасполю, скажімо, брав участь у переговорах щодо DCFTA (Угода про ЗВТ РМ-ЄС) в якості спостерігача, однак ані цей факт, ані згода ЄС продовжити режим автономних преференцій до 2015 року не сприяють підтримці зближення Молдови та ЄС з боку Тирасполя. У той же час, положення DCFTA та Угоди про Асоціацію не можна застосовувати лише до частини території Молдови, що заводить ситуацію в глухий кут.
Окремо експертами обговорювалось головування України в ОБСЄ та вплив статусу головуючої держави на перебіг процесу Придністровського врегулювання. Зі слів експертів, впродовж року відчувалась значна протидія втіленню Україною її пріоритетів. Прогресу у процесі врегулювання конфлікту немає, запланована в Одесі зустріч лідерів Молдови та Придністров’я була зірвана зусиллями російської та придністровської сторін і є побоювання, що в майбутньому т.зв. «зона безпеки» буде використовуватися для вчинення провокацій.
Далеко не безпроблемною є й ситуація у відносинах Кишинева з Гагаузькою автономією. Зокрема, у Ґаґауз-Єрі вважають, що відмова Кишинева від залучення башкана Гагаузії з процесу підготовки Угоди про Асоціацію РМ-ЄС, а також втрата російського ринку матиме для автономії вкрай негативні наслідки. Щоправда, попри те, що від російського ембарго на молдавські вина найбільше постраждала саме Гагаузія, її лідер – Ігор Формузал – звинувачує у проблемах, що виникли передусім молдавську сторону та корумпованість молдавського політикуму.
У ході підсумкового за результатами робочих зустрічей Міжнародного «круглого столу» було обговорено проблеми, з якими стикаються держави Східного партнерства у ході реалізації євроінтеграційного курсу. Серед головних виділялися проблеми політики реформ – проблема розвитку і утвердження демократизму, протидії корупції, модернізації економіки, а також – проблеми російської політики становлення «русского мира» і пов’язаного з ним геополітичного волюнтаризму.
Учасники «круглого столу» відмітили необхідність консолідації громадянського продемократичного та проєвропейського активу держав Східного партнерства, посилення його впливу на політичні рішення як в середині своїх країн, так і стосовно рішень Брюсселя. Також говорилося, що рівноцінним за значенням завданням на шляху європейської інтеграції є, окрім успішної політики реформ та соціально-економічного розвитку, органічна потреба у зменшенні надмірного впливу Москви на внутрішні питання державного розвитку країн Східного партнерства. На думку більшості експертів, крайньою необхідністю виступає потреба актуалізації у європейському дискурсі змісту російської політики у Східній Європі та на Кавказі, викриття її неоімперського, реваншистського та волюнтаристичного характеру.
Окрім молдавських експертів у роботі круглого столу взяли участь експерти з Азербайджану: Тогрул Джуварли, – з Вірменії: Сергій Чаманян, – із Грузії: Ніно Самвелідзе, Маріне Соломонішвілі, Ніколоз Сумбадзе, – з України: Сергій Герасимчук, Володимир Горбач, Ярослав Матійчик.
За підсумками згаданих зустрічей експертами Інституту публічної політики (Кишинів, Молдова) та Групи стратегічних та безпекових студій (Київ, Україна) буде підготовлено Експертну/Аналітичну доповідь, яку експерти представлять у Києві та Кишиневі у листопаді ц.р. – напередодні Вільнюського саміту «Східного партнерства».