На Атлантичних берегах: Що таке ленд-ліз і чому його розуміють неправильно?

Олександр Краєв, Директор Програми досліджень Трансатлантичного діалогу та взаємин з НАТО Групи стратегічних та безпекових студій

З початку жовтня українське суспільство з нетерпінням очікувало початку довгообіцяного ленд-лізу. В уявлені багатьох він поставав безперебійним потоком озброєння, фінансової підтримки та прямо таки караванами суден із обладнанням – щось на кшталт того, до чого ми звикли зі страих фотографій часів ленд-лізу 1940-х років. Проте ось американці оголошують про черговий пакет допомоги в 400 млн доларів для Збройних Сил України, однак досі ніхто не згадує про ленд-ліз. То в чому проблема? Чому ленд-ліз Байдена не працює? Насправді, все трохи складніше.

Що собою являє ленд-ліз? В дуже простих словах, це дозвіл від Конгресу США для президента США власними виконавчими указами розпоряджатися постачанням підтримки союзній або партнерській державі. Зазвичай кожний пакет допомоги, особливо коли це стосується постачання озброєння та військового обладнання, має пройти через довгу чергу бюрократичних перевірок. Вони включають в себе затвердження на рівні підкомітетів Палати представників (Комітету із закордонних справ, Комітету з питань національної безпеки, Комітету з питань розвідки, за необхідності – ще додаткового набору юридичних чи економічних підкомітетів). Після ухвалення загальним голосуванням Палати представників ту ж саму процедуру законопроект про новий пакет допомоги має пройти в Сенаті – навіть з тими самим комітетами, але вже у верхній палаті. І лише після всіх цих обговорень та голосувань, десь за тиждень (в кращому випадку) цей проект знову потрапляє до президента, вже на підпис і остаточне прийняття. А це, в свою чергу, відбувається лише за тієї умови, що Пентагон не має жодних заперечень, надав своє “добро” по всім пунктам і схвалив роботу конгресменів та президента.

Ленд-ліз, по суті, дозволяє обійти цю складну бюрократію і максимально оперативно надати Україні усю необхідну допомогу з мінімальними обмеженнями. Звісно, є і певні відмінності із ленд-лізом, який подарував союзникам перемогу у Другій світовій війні. На той момент президент, по суті, мав і необмежені бюджетні інструменти, в той час як зараз Конгрес все таки сам має видавати Білому дому необхідні суми – а вже менеджмент цих сум повінстю на совісті адміністрації у Овальному кабінеті.

То коли ж вже наше суспільство і спраглі журналісти дочекаються втілення ленд-лізу? В ситуації із проміжними виборами інструмент ленд-лізу виступає своєрідним запобіжником – на випадок, якщо новий склад Конгресу не поділятиме про-українських настроїв президента, в того буде можливість не зважати на позицію парламенту та продовжувати надавати Україні зброю, боєприпаси та усі необхідні ресурси. Тому справжню дію ленд-лізу ми побачимо, якщо все буде “дуже погано”, і то аж після 5 січня (коли новий Конгрес вступить у повноваження).

А що ж робити, якщо не виділять на цю президентську програму грошей? Про це американці також потурбувалися. Саме тому зовсім недавно був прийнятий черговий великий пакет на 12 мільярдів доларів, а на початку січня – все ще поточним скликанням Конгресу – планується проголосувати виділення річної програми у 50 мільярдів, яка в принципі має закрити усі нагальні питання для українських військових на 2023 рік. Тому про наші занепокоєння наші союзники стараються подбати якомога швидше – вони і самі чудово розуміють, хто потенційно може бути обрани 8 листопада.

Коментарі та пінги закриті.

Коментарі закриті.