На Атлантичних берегах: Ядерна сила Британії та позиція Трасс щодо зброї судного дня

Олександр Краєв, Директор Програми досліджень Трансатлантичного діалогу та взаємин з НАТО Групи стратегічних та безпекових студій

Кандидатка на пост прем’єр-міністерки  Сполученого Королівства Ліз Трасс заявила, що у разі необхідності та безпекових загроз буде готова застосувати ядерну зброю. Це одне з класичних питань, які щоразу преса задає кандидатам на найвищий пост ще з 1970-х років. Про відповідь іншого кандидата, Ріші Сунака, поки не вдалося знайти інформацію.

Принципова і рішуча позиція Трасс, яка досі впевнено тримає лідерство в перегонах (по найбільш оптимістичним прогнозам – більше ніж на 7%), не може не радувати. Тенденція доводить, що  справджується мій попередній прогноз, що тепер новий прем’єр – особливо якщо він буде з табору Джонсона – має перевершити попередника у своїй русофобії та у підтримці України. Ліз Трасс вже зараз, вочевидь, береться за цю справу.

У цей понеділок нам нарешті буде відомо ім’я нового прем’єра (певно, я вже сміливо можу казати прем’єрки), тому нам важливо глибше і детальніше зрозуміти – наскільки насправді великий потенціал прем’єр-міністра Сполученого Королівства у застосуванні ядерної зброї? Чи дійсно рішуча Трасс стане позитивом? І як це відобразиться на Україні?

Почнемо з базового. Сили ядерного стримування Великої Британії (а саме таку назву носить ця компонента збройних сил) є оперативно незалежними. Тільки прем’єр-міністр може дозволити використання ядерної зброї, навіть якщо вона розгортається в рамках загальної відповіді НАТО на агресію ззовні. Британці, звісно ж, готові використати ядерну зброю лише в екстремальних обставинах самооборони – включаючи захист наших союзників по НАТО. Але, як ми бачимо, сучасний світ може приносити і такі сюрпризи.

Для віддачі наказу прем’єр-міністр буквально в день вступу на посаду особисто пише “листи на крайній випадок”. Це чотири однаково написані від руки листи прем’єр-міністра Сполученого Королівства до командирів чотирьох британських підводних човнів з балістичними ракетами. Вони містять накази щодо того, яких дій слід вживати, якщо ворожий ядерний удар знищив британський уряд, убив або іншим чином “вивів з ладу” як прем’єр-міністра, так і призначеного ним заступника. Якщо накази будуть виконані, вжиті дії можуть стати останнім офіційним актом Сполученого Королівства.

Відповідно, якщо прем’єру вдається вціліти під час першої ворожої атаки, наказ віддається особисто захищеними комунікаційними каналами. Тому так, особиста рішучість Ліз Трасс у випадку необхідності застосувати зброю судного дня є дуже важливим показником як її самої, так і її майбутньої політики. Для України прем’єр-міністр Британії з таким підходом до справи – принциповий, твердий, послідовний, і готовий на все у боротьбі проти спільного ворога – є абсолютним позитивом і насправді лише укріпить наші відносини.

І просто для відчуття колосальної різниці Трасс із деякими іншими “видатними” політиками, наведу реакцію одного з колишніх лідерів лейбористської партії (дуже приємно було зазначити, що саме “колишніх”).

Ще в 2020 році Джеремі Корбін заявив, що дасть вказівку керівникам оборонних відомств Великобританії ніколи не використовувати систему ядерної зброї Trident, за будь-яких обставин і що б не сталося. Він також додав, що отримав мандат для того, аби протистояти оновленню системи Trident і використанню ядерної зброї взагалі.

Що ж, виявляється, ми живемо ще не в найгіршій версії цієї реальності.

Коментарі та пінги закриті.

Коментарі закриті.